Сфера креативу — жива та непередбачувана. Щодня тут з'являються нові тренди, змінюються робочі формати, а разом із ними й самі фахівці. Повномасштабне вторгнення додало чимало викликів працівникам креативних індустрій, серед яких і зміна попиту на креативні послуги, і криза на ринку праці, і зростаюча конкуренція за таланти з боку іноземних ринків.

Щоб зрозуміти, куди рухається галузь, агенція комунікацій «ВАРТО» спільно з дослідницькою компанією Gradus Research, Всеукраїнською рекламною коаліцією та платформою Happy Monday провели спеціальне дослідження, в якому опитали представників креативних професій — фрилансерів, inhouse-працівників та креативників із агенцій, щодо їх очікувань від роботодавців. Серед учасників дослідження — спеціалісти з PR, маркетингу, SMM, дизайну, брендингу та інших напрямів.

Як зазначила Наталія Холод, СЕО агенції комунікацій ВАРТО: «Наразі багато розмов, щодо кадрового голоду в галузі, однак на практиці бачимо, що питання глибше ніж кількісна нестача людей, також є питання в якості та настроях спеціалістів. Ми бачимо що є розрив між очікуванням роботодавців та кандидатів. Тож метою нашого дослідження було зрозуміти, що чекають спеціалісти креативної галузі від компаній в яких працюють, та, в подальшому, порівняти з очікуванням роботодавців та наблизити спільну реальність».

Отже, чим живе українська креативна індустрія, які умови роботи шукають фахівці, де стикаються з викликами, а де бачать нові горизонти? 

1. Гібридність — це більше не про формат, а про нову філософію роботи.

Гібридний формат вже давно перестав бути компромісом. 61% опитаних чоловіків і 56% опитаних жінок у креативі обирають гібридність як спосіб визначати, де і як бути ефективнішим. Тільки вдумайтесь: офіс для колаборацій та брейнштормів (32%), віддалена робота — для глибокого занурення в задачі (48%). Це стає стилем роботи, який дозволяє тримати ритм, змінювати фокус та знаходити нові ідеї на межі різних середовищ.

2. Кар'єрний зсув: більше драйву, менше шаблонів

68% опитаних фахівців готові змінювати роботу не заради статусу, а заради нових проєктів, де їхні ідеї будуть чути. Фраза «реалізувати власні ідеї» — це про сміливі проєкти, які надихають та дають відчуття справжнього впливу на результат. І ще, майже половина респондентів (48%) хочуть команду, де буде простір для самореалізації.

3. Вибір на основі цінностей: коли шукаєш не просто роботу, а свою компанію.

65% опитаних креативників шукають компанії з цінностями, які збігаються з їхніми власними. Для них важливо, аби бізнес підтримував соціальні проєкти, мав розвинену внутрішню культуру та реагував екологічно на події навколо. Креативники шукають не просто круті бренди, а щирих однодумців.

4. Цінності vs проєкти: що важливіше?

63% опитаних фахівців кажуть: «Ми обираємо компанію не за проєктами, а за цінностями». Так, навіть круті проєкти (59%) не мають такого значення, якщо компанія не резонує зі світосприйняттям своїх працівників. Чітка позиція бренду як роботодавця, культура відкритості та спільні переконання — ось справжній магніт для креативників.

5. Фрилансери та inhouse: хто насправді обирає зміни?

69% опитаних фрилансерів завжди в пошуку нових можливостей і готові змінювати проєкти, коли відчувають, що не отримують потрібної динаміки чи розвитку. Inhouse-спеціалісти стриманіші — лише 31% респондентів цієї категорії хочуть щось змінювати. Тут ми бачимо різні пріоритети: фрилансери прагнуть свободи та різнопланових завдань, тоді як inhouse шукають стабільності та ясності.

Результати дослідження вказують на те, що креативна індустрія в Україні перебуває у процесі великої трансформації. Гнучкість, свобода, можливості реалізації та цінності  все більше впливають на вибір фахівців та розвиток галузі. У фокусі — адаптивність до сучасних викликів та нові підходи до роботи.

Дослідження проведене дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Цільова група дослідження: представники креативних індустрій – три сегменти: працюють на боці виробників, на боці креативних агенцій, фрилансери. Період проведення поля: 1 серпня – 2 вересня 2024 року. Розмір вибірки: 189 респондентів.